25 років з прийняття Основного Закону: як змінювалася Конституція за роки незалежності України

Наріна Щеглова

Журналіст

Конституції України виповнилося 25 років. Саме 28 червня 1996 року прийняли основний Закон країни. Для нас цей документ був визначальним, саме він розмежував минуле і майбутнє: молода країна пергорнула свою “радянську сторінку” і почала нове самостійне життя. За часи Незалежності України Конституцію змінювали 7 разів, а загалом редакцій було 9.

До Дня Конституції Новини.LIVE пропонує подивитися, які зміни до Конституції хотіли внести президенти України, у тому числі Володимир Зеленський.

Читайте також: В Україні можливий двопалатний парламент

1996 рік

С першого дня проголошення незалежності України було кілька спроб прийняти Конституцію, але всі виявилися безуспішними. Таким чином розробка Закону далася Верховній Раді непросто - до літа 1996 року у проекті Конституції було до 6 тисяч поправок. 

26 червня президент Леонід Кучма видав указ про проведення у вересні референдуму з прийняття Конституції в редакції робочої групи. Після цього рішення Рада провела засідання тривалістю 24 години без перерви, а до 9 години ранку 28 червня 315 голосами “за” документ затвердили.

2000-2003 рік

Як правило, всі зміни, які відбулися у Конституції, наступали з приходом нового президента. Перша спроба її підкоригувати була у 2000 році, ініціатором був Леонід Кучма. Зміни до Основного закону запропонували ухвалювати за результатами всенародного референдуму. На голосування винесли питання:

• щодо введення двопалатного парламенту;
•  про право президента розпускати парламент, якщо протягом місяця він не сформує постійно діючу більшість або протягом 3 місяців не затвердить бюджет; 
• про скорочення депутатів з 450 до 300; 
• про позбавлення депутатів недоторканності.

Референдум підтримав зміни, проте в Конституцію їх не внесли. 

Ще одна спроба Кучми внести зміни була у 2003 році. Він хотів збільшити термін повноважень парламенту, запровадити вибори до ВР на пропорційній основі і запровадити імперативний мандат. Однак сам же і відкликав пропозиції з Верховної ради.

Читайте також: Зеленський не бачить сенсу розпускати парламент - заява

2004 рік

І все-таки на рахунку Леоніда Кучми масштабна конституційна реформа, проведена наприкінці 2004 року. Внаслідок його політичних домовленостей з майбутнім главою держави Віктором Ющенком Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, які перетворили Україну на парламентсько-президентську державу. Таким чином, повноваження парламенту були значно розширені, а президента - обмежені. Тепер Верховна Рада призначала за поданням президента України:

• прем’єр-міністра;
• міністра оборони;
• міністра закордонних справ;
• за поданням прем’єр-міністра - інших членів Кабміну.

 Кандидатуру прем’єр-міністра президент міг подати в парламент тільки за пропозицією коаліції депутатських фракцій, які становлять конституційну більшість.

2007-2009 роки

Віктор Ющенко хотів зовсім переписати Конституцію України. 27 грудня 2007 року по його указу створили “Національну конституційну раду”. А У 2009 році він вніс до парламенту свої зміни. Він хотів запровадити двопалатний парламент, зробити Кабінет міністрів вищим самостійним органом, що відповідає за внутрішню і зовнішню політику. Але Верховна рада відхилила проект Ющенко.

Глава держави також хотів внести зміни до закону про Конституційний суд України, щоб суддів КСУ своїм указом призначав президент. Однак у Раді цю ініціативу теж не підтримали.

Читайте також: З'явився текст гучного законопроєкту Зеленського проти олігархів

2010-2014 роки

Натомість реалізувати задум Віктора Ющенка зміг Віктор Янукович. У 2010 році Конституційний суд визнав реформу 2004 року незаконною. КСУ дійшов висновку, що перед голосуванням за Конституцію 2004 року, в проект закону були внесені зміни, які не пройшли експертизу в Конституційному суді. Тим самим КСУ повернув країну до президентсько-парламентської форми правління і повернув президенту частину повноважень.

“Це рішення про скасування конституційної реформи 2004 року означало по-перше повний переворот у політичній системі України, а по-друге показало заангажованість Конституційного суду. Це також поставило під сумнів спроможність цього органу насправді забезпечити верховенство Основного закону України”, - вважає історик, експерт з конституційного права Андрій Боровик.

Януковичу щастило зі змінами до Основного закону – парламент майже всі їх підтримав. У 2011 році були внесені зміни щодо виборів нардепів, мерів, президента та депутатів місцевих рад: термін повноважень місцевої влади збільшили з 4 до 5 років. Крім того, за президентства Януковича були розширені повноваження Рахункової палати – вона стала контролювати від імені парламенту не тільки використання коштів держбюджету, а й їх надходження.

До речі, в 2012 році Віктор Янукович створив Конституційну Асамблею для розробки нової Конституції, проте це перервав Євромайдан.

Читайте також: Суд дозволив спецрозслідування справи Януковича про захоплення влади

2014-2019 роки

Коли Янукович втік, Верховна Рада знову повернула редакцію Конституції 2004 року. Все через те, що рішення КСУ 2010 року приймалося без парламентського голосування і суперечило положенням Конституції. А вже через рік зміни ініціював Петро Порошенко.

"Я не маю наміру зловживати темою змін до Конституції.Не бачу жодних  підстав ставити під сумнів зафіксовану в чинній редакції Конституції форму правління. Парламентсько-президентська модель - це один з результатів Революції гідності, а також індикатор нашої причетності до європейської політичної культури", - заявляв тоді Петро Порошенко.

Проте точкові зміни він все ж хотів внести. Зокрема, переписати розділ про "місцеве самоврядування". Серед головних ноу-хау законопроекту - фінансова децентралізація регіонів, надання президенту права розпускати місцеві ради і можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але це викликало шквал негативу. Тому далі першого читання справа не дійшла. 

Йому вдалося змінити лише розділ "Правосуддя" в рамках судової реформи і закріпити в Конституції напрямок України на ЄС і НАТО. У Конституції було закріплено положення “європейської ідентичності українського народу і незворотності європейського і євроатлантичного курсу України”, а президент став гарантом реалізації цього курсу.

2019-2021 роки

Коли до влади прийшов президент Володимир Зеленський, перше, що він зробив, - взяв законопроект Порошенка про позбавлення нардепів недоторканності, знову вніс його до Верховної ради, і дев'яте скликання у вересні його ухвалило. Нагадаємо, що п'ятому президенту Петру Порошенко двічі не вдавалося внести цю зміну до Конституції.

Розгляду зараз очікують зміни до Конституції щодо скасування адвокатської монополії, про законодавчу ініціативу народу, про уповноважених Ради, про додаткові підстави для позбавлення нардепа повноважень. Уже попередньо схвалена ініціатива Зеленського про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300.

12 червня 2021 року Зеленський підписав Указ “Про Стратегію розвитку системи правосуддя і конституційного судочинства на 2021-2023 роки”. Стратегія визначає основні принципи та напрями розвитку системи правосуддя з урахуванням кращих міжнародних практик: вдосконалення законодавства про судоустрій, статус суддів, судочинстві та інших інститутах правосуддя, а також впровадження заходів щодо поліпшення роботи правових інститутів.

Читайте також: Як Україні "помиритися" з РФ і до чого тут Байден? Посол назвав умови

Чи потрібно змінювати Конституцію

Конституція України не потребує змін у частині форми правління в державі, заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

“Ми всі маємо жити згідно із законом, у першу чергу починаючи з себе. Згідно з Конституцією України, ми живемо з вами в парламентсько-президентській республіці”, - наголосив він.

Разумков також нагадав про 2013-2014 роки, коли в Україні склалася інша ситуація, і про наслідки цього.

"Які наслідки ми сьогодні також спостерігаємо на сході нашої держави і в тимчасово окупованому Криму, і це вдарило і по економіці країни, по всьому. Я вважаю, що Конституція абсолютно правильно все визначає сьогодні. Так само обирається президент, так само обирається парламент. Навіть якщо ми подивимося з вами на соціологічні дослідження, то на сьогодні людей влаштовує та форма правління, яка існує в Україні. І якихось змін із великим перекосом в одну або іншу сторону немає. Плюс-мінус усі підтримують той вектор, який є сьогодні", - додав спікер парламенту.

Очевидно, що з плином часу Основний закон застаріває - і тоді Конституцію потрібно змінювати. Але питання про те, яким чином має здійснюватися цей процес, вкрай складне. Один з авторів американської Декларації незалежності Томас Джефферсон вважав, що конституцію треба міняти кожні 19 років - за цей час, за його підрахунками, оновлювалася половина жителів країни, а значить, Конституція вже не представляє їх інтереси.

За словами бізнесмена і політичного експерта Євгена Сура, варто звернути увагу на відсутність балансу між виконавчою і законодавчою владою, на роль і місце президента у нашій політичній системі. У світі існує чимало прикладів, які дають відповіді на ці питання.

“Якщо ми живемо у парламентській республіці, то в Україні варто запровадити двопалатний парламент, у якому будуть гідно представлені території і працюватимуть представники від політичних партій, що змагатимуться за визначення державного курсу. Саме так працює цей механізм в успішних країнах. Натомість однопалатний парламент не дає такої змоги, а постійна зміна виборчих округів не дозволяє влаштувати ефективне представництво регіонів держави. Тож має існувати система, за якою закріплений територіальний розподіл держави, і кожна територія делегує свого кандидата. Верхня палата при цьому займається питаннями державотворення і відповідає переважно за економіку.  А ще Конституція має бути простішою, доступнішою, в тому числі за обсягом. А не так, як зараз, коли Основний закон мало хто спроможний перечитати”, - вважає політичний експерт. 

Політичні події останніх років переконливо довели, що в Україні народилась та оформилась вкрай небезпечна тенденція, яка веде до використання Конституції як засобу політичної боротьби за владу, вважає суддя Шостого апеляційного суду в Одесі Костянтин Бабенко.

“Є необхідність забрати повноваження змінення Конституції від Президента, парламенту і Конституційного Суду та віддати його народу, як єдиному джерелу влади, ухваливши на всеукраїнському референдумі нову редакцію чинної Конституції України”, - зазначив суддя.

Отже, запобігти “іграм” з основним Законом повинен Конституційний суд. Але кожен раз він знаходиться під політичним впливом і виносить рішення, вигідні кожному новому президенту. 

Нагадаємо: 

• Якщо міжнародні переговори по врегулюванню ситуації на Донбасі зайдуть в глухий кут, питання про "розрив відносин" з окупованими територіями можуть винести на всеукраїнський референдум. Про це в інтерв'ю телеканалу "1+1" заявив Володимир Зеленський. При цьому президент не дав чіткого формулювання, на яке ж питання запропонують відповісти громадянам, якщо справа дійде до референдуму.
• 4 червня РНБО, розглянувши ситуацію, яка склалася в авіабудівній галузі України та з метою, зокрема, забезпечення національної безпеки держави, функціонування авіабудівної галузі доручила Кабінету Міністрів актуалізувати у місячний строк план заходів щодо реалізації Стратегії відродження вітчизняного авіабудування на період до 2030 року.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися